Про електрокосарку, з рожевими крилами дельтаплан та ще про деякі цікаві речі

У середині жовтня 2015р творців родових помість запросили в Павлоград на виставку винахідників. Ось стаття Наталії  Савчук (пос.Ра-Свєт Синельниківського р-ну) про враження від поїздки.

IMG_7801

IMG_7794

IMG_7812

IMG_7789

…Мопеди, перероблні з велосипедів, тачки-причепи — все з пружинними амортізаторами, з колесами різноманітного діаметру, переробленими з заводських на економніші, тобто доробленими до «правильності» — з підшипниками. Це перші з експонатів Виставки Клубу конструкторів Західного Донбасу, які кинулись в очі мені, як неспеціалісту, але людині, що має трьохрічний досвід проживання на землі. «Виставка на Покрову» — так назвав її організатор — проходила 14 жовтня 2015 року у Павлограді.
Зараз можна купити електрокосарку на любий смак, але не таку яку зроблено елементарно з дощечки 50см на 50см, на якій встановлений електродвигун на 180 ват та 3000 об/хв з пральної (радянських часів) машинки, а під нею (дощечкою), на валу електродвигуна – три пласких ножі… Весь пристрій тримається на 4-ьох коліщатах. На диво цеє я милувалася, як на витвір мистецтва, прославляючий людські руки.  Ця саморобна косарка, виявляється, ще й працює безшумно! Уявляю задоволене обличчя її конструктора, котрий прокошує стежку від хати.
Автор усієї описаної мною техніки — Коваленко Петро Трохимович, колишній мешканець села Городище (зараз воно стало частиною міста Павлограду). На Виставку у центр Павлограду він привіз ще і власноруч виготовлену крупорушку, фруктоподрібнювач, возика для продуктів, механічний культіватор. Охоче коментував властивості і переваги своїх механізмів. При цьому свою роботу кілька разів називав творчістю. А освіту цей Майстер офіційно одержував 1 рік у військовій автошколі, коли його у 1956 році мобілізували до лав Радянської армії. Потім були роки натхнення і праця на селі, поряд з людьми, які наставляли молодого умільця. Слухала розповідь Петра Трохимовича і думала, що покоління хлопців, яке росло у повоєнні часи, часто без батьківського прикладу у мирній праці, як Петро Коваленко, та ще й у економічно зруйнованій крані, мабуть, саме себе програмувало на творення руками, на працю з душевним теплом. Так і ця Виставка авторських робіт винахідників організована по-теплому, по- домашньому, як для близьких друзів, може й тому, що людям бракує стабільності, тим більше, що сам Павлоград — то вже частина Донбасу, територіально розташований поблизу зони АТО.
Кілька слів про інші експонати «Виставки на Покрову»- то були саморобні сонячні водонагрівачі, піролізна піч із конфоркою для посуду (ККД печі, як говорить власник, до 80%), дистилятор-ректифікаційна колона, економічний світлодіодний світильник, який споживаючи всього 4 вати дає світлосилу як 60-ти ватна електролампа розжарювання; зарядний пристрій для мобільних телефонів, що працює від сонця, і навіть з великими рожевими крилами дельтаплан.
Неможливо не згадати про організатора цієї і дев’яти попередніх виставок винахідників. То є павлоградський раціоналізатор, знавець техніки, у минулому керівник гуртка автоконструювання (клас автомобілів — «баггі») в Павлоградській міській станції юних техніків — Сережко Микола Андрійович. Коли людина несе світові свій талант — це не просто власна реалізація. Це течія, що підтягує до своєї глибини оточуючих, змінюючи і їхнє життя. Отож не дарма досить цікавим, відкритим до нового, згуртованим біля Миколи Сережка виглядає і Клуб конструкторів Західного Донбасу, який він очолює 26 років. Микола Андрійович Сережко дуже цікавиться ідеєю родових поселень. Готовий допомогти інформаційно, тобто дати поміщикам контакти умільців. Його телефон узнавайте через адміністратора сайту (див. Контакти).

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>